З А К О Н У К Р А Ї Н И Про оцінку впливу на довкілля (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 29, ст.315)

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про оцінку впливу на довкілля (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 29, ст.315)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами № 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377 № 733-IX від 18.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.409 № 1089-IX від 16.12.2020 № 1657-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 44, ст.354 № 1822-IX від 21.10.2021, ВВР, 2022, № 1, ст.2 № 2132-IX від 15.03.2022 № 2139-IX від 15.03.2022 - щодо набрання чинності та дії Закону див. пункт 1 розділу II № 2320-IX від 20.06.2022 № 2849-IX від 13.12.2022 № 3227-IX від 13.07.2023 № 3302-IX від 09.08.2023 № 3505-IX від 08.12.2023}

{У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022} Цей Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціальноекономічних умов, які є результатом зміни цих факторів; 2) громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об’єднання, організації або групи; 3) планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об’єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України; 4) уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів; 5) уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

2. Термін "Єдина державна електронна системи у сфері будівництва" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

{Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}

Стаття 2. Зміст і суб’єкти оцінки впливу на довкілля

1. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7,8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону; 6) під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля. Порядок проведення консультацій з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо оцінки впливу на довкілля та врахування результатів таких консультацій при прийнятті рішення щодо можливості здійснення планованої діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Такі консультації проводяться у письмовій та/або електронній формі протягом строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку для консультацій вважається, що зауваження та пропозиції відсутні. Інформація, надана органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в рамках консультацій, визначених цим пунктом, вноситься уповноваженим органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом одного робочого дня після завершення строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та оприлюднюється засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. {Частину першу статті 2 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

2. Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

3. Суб’єктами оцінки впливу на довкілля є суб’єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб’єктів господарювання (далі - суб’єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Стаття 3. Сфера застосування оцінки впливу на довкілля

1. Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, зміна цільового призначення особливо цінних земель та інша діяльність, пов’язана з розміщенням Національного військового меморіального кладовища. {Абзац другий частини першої статті 3 в редакції Закону № 2132-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2139-IX від 15.03.2022 - щодо набрання чинності та дії Закону див. пункт 1 розділу II; в редакції Законів № 3227-IX від 13.07.2023, № 3505- IX від 08.12.2023}

2. Перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

1) нафтопереробні та газопереробні заводи (крім підприємств, що виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали), установки з газифікації або зрідження вугілля чи бітумінозного сланцю; 2) теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (крім дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кіловат постійного теплового навантаження); 3) установки для виробництва або збагачення ядерного палива, установки для переробки відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів, установки для захоронення радіоактивних відходів, зберігання (понад 10 років) чи переробки відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів поза межами місця їх утворення; 4) чорну та кольорову металургію (з використанням руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів); 5) споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів: азбестоцементної продукції потужністю понад 20 тисяч тонн на рік, фрикційних матеріалів - понад 50 тонн на рік готової продукції, інших виробів - понад 200 тонн на рік; 6) хімічне виробництво, в тому числі виробництво основних хімічних речовин, хімічнобіологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин; виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік; 7) будівництво: аеропортів і аеродромів з основною злітно-посадковою смугою довжиною 2100 метрів і більше; автомагістралей; автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше, за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів і більше; автомобільних доріг першої категорії; магістральних залізничних ліній загального користування; гідротехнічних споруд морських та річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю понад 1350 тонн; глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю понад 1350 тонн; 8) управління відходами: об’єкти оброблення небезпечних відходів; об’єкти оброблення відходів, що не є небезпечними, потужністю 100 тонн на добу або більше; {Пункт 8 частини другої статті 3 в редакції Закону № 2320-IX від 20.06.2022} 9) забір підземних вод або штучне поповнення підземних вод із щорічним забором води або щорічним об’ємом води, що поповнюється, 10 мільйонів кубічних метрів або більше; 10) міжбасейновий перерозподіл стоку річок, крім транспортування питної води трубопроводами; 11) греблі, водосховища та інші об’єкти, призначені для утримання та постійного зберігання води, коли нові або додаткові об’єми затриманої води перевищують 10 мільйонів кубічних метрів; 12) видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі; 13) трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад 40 кілометрів; 14) виробництво та переробка целюлози, виробництво паперу та картону з будь-якої сировини виробничою продуктивністю, що перевищує в сухому вигляді 200 тонн на добу; 15) кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів; 16) потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції місткістю 200 тисяч тонн або більше; 17) установки для уловлювання вуглекислого газу з джерел, зазначених у цій частині, або з річною потужністю 1,5 мегатонни та більше, геологічні сховища вуглекислого газу; 18) установки для очищення стічних вод продуктивністю, що перевищує еквівалент чисельності населення в розмірі 150 тисяч осіб; 19) потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше), свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок); 20) будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кіловольт або більше і довжиною понад 15 кілометрів; 21) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду; 22) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

3. Друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

1) глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів); 2) сільське господарство, лісівництво та водне господарство: сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; насадження лісу (крім лісовідновлювальних робіт) на площі понад 20 гектарів або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше; зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель; потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше); установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва; інтенсивна аквакультура з продуктивністю 10 тонн на рік і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах; намив територій на землях водного фонду; 3) видобувну промисловість: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням; перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення; 4) енергетичну промисловість: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше; промислове брикетування кам’яного і бурого вугілля; гідроелектростанції на річках незалежно від потужності; гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС); вітрові парки, вітрові електростанції, що мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше; 5) виробництво та обробку металу: установки для випалювання або агломерації металевих руд (у тому числі сульфідної руди); установки для обробки чорних металів: стани гарячої прокатки продуктивністю, що перевищує 20 тонн сирої сталі за годину; ковальські молоти, енергетична потужність яких перевищує 50 кілоджоулів на молот, а потужність теплового споживання перевищує 20 мегават; нанесення захисних розпилених металевих покриттів з подачею сирої сталі продуктивністю, що перевищує 2 тонни за годину; установки для виплавляння, включаючи легування сплавів, кольорових металів, у тому числі рекуперованих продуктів (рафінування, ливарне виробництво тощо), плавильною продуктивністю, що перевищує 4 тонни на добу для свинцю та кадмію або 20 тонн на добу для інших металів; установки для поверхневої обробки металів у чанах з пластичних матеріалів з використанням електролітичних або хімічних процесів, якщо об’єм переробного технологічного чана перевищує 30 кубічних метрів; виробництво і складання автомобілів, виробництво двигунів; верфі; підприємства з виготовлення і ремонту літаків; виробництво і ремонт залізничного рухомого складу та устаткування для інфраструктури залізничного транспорту; штампування з використанням вибухових речовин; 6) переробку мінеральної сировини: коксові печі, інші установки для виробництва коксу або графіту; виробництво цементу або цементного клінкеру; виробництво вапна в обсязі, що перевищує 50 тонн на добу; виробництво скла, у тому числі виготовлення скляного волокна, в обсязі, що перевищує 20 тонн на добу; виплавка мінеральних речовин, у тому числі виробництво мінеральних волокон; виробництво керамічних продуктів шляхом випалювання, зокрема покрівельної черепиці, цегли, вогнестійкої цегли, керамічної плитки, кам’яної кераміки або фарфорових виробів, виробничою продуктивністю понад 75 тонн за добу та/або випалювальних печей місткістю більш як 4 кубічні метри і щільністю затвердіння на піч понад 300 кілограмів на 1 метр кубічний; 7) хімічну промисловість: установки для виробництва вибухових речовин; установки, в яких хімічні і біологічні процеси використовуються для виробництва білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин; зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази); 8) харчову промисловість: виробництво продуктів харчування шляхом обробки та переробки: сировини тваринного походження (крім молока) продуктивністю виходу готової продукції понад 75 тонн на добу; сировини рослинного походження продуктивністю виходу готової продукції понад 300 тонн на добу (середній показник за квартал); молока, якщо обсяг одержаного молока перевищує 200 тонн на добу (на основі середньорічного показника); пакування та консервування тваринних і рослинних продуктів у обсязі понад 50 тонн на добу; виробництво молочних продуктів в обсязі понад 20 тонн на добу; виробництво пива та солоду в обсязі понад 50 тонн на добу; виробництво кондитерських виробів та патоки в обсязі понад 20 тонн на добу; виробництво крохмалю; підприємства з переробки риби і риб’ячого жиру; бійні продуктивністю понад 10 тонн на добу; цукрові заводи; 9) підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості продуктивністю понад 1 тонну на добу: з первинної обробки (промивання, відбілювання, мерсеризація) або фарбування волокон чи текстилю; з обробки шкірсировини та хутра; з дублення шкір; з оброблення деревини (хімічне перероблення деревини, виробництво деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням); з промислового виробництва і переробки паперу та картону з будь-якої сировини; 10) інфраструктурні проекти: облаштування індустріальних парків; будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами; будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць; будівництво аеропортів та аеродромів з основною злітно-посадковою смугою довжиною до 2100 метрів; будівництво залізничних вокзалів, залізничних колій і споруд; будівництво перевантажувальних терміналів та обладнання для перевантаження різних видів транспорту, а також терміналів для різних видів транспорту; будівництво гребель та встановлення іншого обладнання для утримання або накопичення води на тривалі проміжки часу; проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок; будівництво трамвайних колій, підвісних канатних доріг та фунікулерів або подібних ліній, що використовуються для перевезення пасажирів; будівництво підземних, наземних ліній метрополітену як єдиних комплексів, у тому числі депо з комплексом споруд технічного обслуговування; будівництво акведуків та трубопроводів для транспортування води на далекі відстані; будівництво магістральних продуктопроводів (трубопроводів для транспортування газу, аміаку, нафти або хімічних речовин); будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кіловольт і більше та підстанцій напругою 330 кіловольт і більше; {Абзац тринадцятий пункту 10 частини третьої статті 3 в редакції Закону № 1657- IX від 15.07.2021} будівництво гідротехнічних споруд морських і річкових портів; будівництво глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден, а також каналів у протипаводкових цілях та гідротехнічних споруд; спеціалізовані морські або річкові термінали; проведення прибережних робіт з метою усунення ерозії та будівельних робіт на морі, які призводять до зміни морського узбережжя, зокрема будівництво основних гідротехнічних споруд, підводні звалища ґрунтів, а також інші роботи на морі, крім експлуатаційних днопоглиблювальних робіт; установки для очищення стічних вод з водовідведенням 10 тисяч кубічних метрів на добу і більше; 11) інші види діяльності: постійно діючі траси і треки для перегонів, тестові полігони для моторизованих транспортних засобів; майданчики для тестування (випробування) двигунів, турбін або реакторів площею 0,5 гектара і більше; шламонакопичувачі, хвостосховища; складування осаду, мулові поля площею 0,5 гектара і більше або на відстані не більш як 100 метрів до прибережних захисних смуг; склади і перевалочні бази металобрухту площею 0,5 гектара і більше або на відстані не більш як 100 метрів до прибережних захисних смуг; об’єкти оброблення відходів, що не є небезпечними, потужністю менше 100 тонн на добу; {Абзац сьомий пункту 11 частини третьої статті 3 в редакції Закону № 2320-IX від 20.06.2022} установки для поверхневої обробки речовин, предметів або продуктів з використанням органічних розчинників, зокрема для оздоблення, друку, покриття, знежирювання, гідроізолювання, калібрування, фарбування, очищення або насичування з витратою понад 150 кілограмів на годину або понад 200 тонн на рік; виробництво і переробка виробів на основі еластомерів; споруди для виробництва штучних мінеральних волокон, виробництво екструдованого пінополістиролу, утеплювачів, асфальтобетону; видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; генетично-інженерна діяльність, введення в обіг та будь-яке використання генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої з їх використанням (у відкритій системі); інтродукція чужорідних видів фауни та флори у довкілля; виробництво мікробіологічної продукції; виробництво, утилізація і знищення боєприпасів, ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин; 12) туризм та рекреацію: лижні траси, лижні витяги і канатні дороги та відповідні комплекси споруд на площі 5 гектарів і більше; яхт-клуби, яхтові стоянки та місця базування катерів місткістю понад 50 суден або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах; курортні містечка та готельні комплекси поза межами населених пунктів місткістю не менш як 100 номерів або площею 5 гектарів і більше; курортні містечка та готельні комплекси в межах населених пунктів місткістю не менш як 50 номерів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; курортні містечка та готельні комплекси на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах; оголошення природних територій курортними; постійні місця для кемпінгу та автотуризму площею 1 гектар і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах; гольфклуби площею 3 гектари і більше або на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду чи в їх охоронних зонах; тематичні розважальні парки площею 1 гектар і більше; 13) господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу; 14) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

4. Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

5. Планована діяльність, що належить до першої категорії та зазначена в частині другій цієї статті, підлягає обов’язковому розгляду щодо наявності підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля згідно з міжнародними зобов’язаннями України. Якщо будь-яка планована діяльність, зазначена у цій статті, може мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля, вона підлягає оцінці транскордонного впливу на довкілля у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону.

6. Забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об’єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Стаття 4. Гласність оцінки впливу на довкілля

1. У процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

2. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа, адресної розсилки згідно з абзацом п’ятим частини десятої цієї статті, а також шляхом оприлюднення на офіційних веб-сайтах районних державних адміністрацій та на офіційних веб-сайтах і дошках оголошень органів місцевого самоврядування територіальних громад, що можуть зазнати впливу планованої діяльності. З цією метою уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган надсилає документи та інформацію, зазначені у цій частині, відповідним районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження або видачі, а районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування оприлюднюють їх не пізніше наступного робочого дня за днем їх отримання. Районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть додатково оприлюднювати документи та інформацію, зазначені у цій частині, в інший спосіб, що разом з іншими способами інформування гарантуватиме доведення інформації до відома мешканців відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

{Частина друга статті 4 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

3. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб’єктом господарювання шляхом розміщення не менше ніж в трьох публічних місцях (зокрема, на дошках оголошень органів місцевого самоврядування, об’єктів соціально-культурного призначення, відділень поштового зв’язку, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів, у місцях, визначених та обладнаних органами державної влади або органами місцевого самоврядування, та інших місцях масового перебування населення) на території, де планується провадити плановану діяльність, та в усіх населених пунктах, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, та/або опублікування в друкованих медіа, визначених суб’єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності. Суб’єкт господарювання може додатково оприлюднювати документи, зазначені у цій частині, в інший спосіб, що разом з іншими способами інформування гарантуватиме доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об’єкта, та адміністративно-територіальних одиниць, які можуть зазнати впливу планованої діяльності. Суб’єкт господарювання засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу відомості, що підтверджують факт та дату оприлюднення суб’єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, згідно з цією частиною. Уповноважений орган вносить такі відомості до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження, а також перевіряє та вносить зазначену інформацію до звіту про громадське обговорення.

{Частина третя статті 4 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

4. Інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюється суб’єктом господарювання протягом трьох робочих днів з дня отримання ним рішення про провадження планованої діяльності шляхом розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

{Частина четверта статті 4 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

5. Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб’єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб’єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб’єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення протягом усього строку громадського обговорення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органів місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб’єкта господарювання та, додатково, розміщення в інших загальнодоступних місцях, визначених суб’єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.

{Частина п'ята статті 4 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

6. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, органи місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, забезпечують розміщення і доступ до документації, зазначеної у частині п’ятій цієї статті, у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу або органів місцевого самоврядування протягом робочого дня, наступного за днем отримання такої документації від суб’єкта господарювання.

{Частина шоста статті 4 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

7. Уповноважений територіальний орган та уповноважений центральний орган забезпечують безоплатний доступ громадськості до всієї (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) інформації, що стосується процесу прийняття висновку, в міру її надходження.

8. У виняткових випадках, якщо документація щодо планованої діяльності чи звіт з оцінки впливу на довкілля містять конфіденційну інформацію суб’єкта господарювання, така інформація за обґрунтованою заявою суб’єкта господарювання відокремлюється, а решта інформації надається для ознайомлення громадськості. При цьому інформація, що стосується впливу на довкілля, у тому числі про кількісні та якісні показники викидів і скидів, фізичні та біологічні фактори впливу, використання природних ресурсів та управління відходами, є відкритою і доступ до неї не може бути обмежений.

{Частина восьма статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2320-IX від 20.06.2022}

9. Виготовлення копій звіту з оцінки впливу на довкілля та наданої суб’єктом господарювання іншої документації, необхідної для оцінки впливу на довкілля, для їх фізичного розміщення з метою ознайомлення громадськості згідно з частинамип’ятою і шостою цієї статті забезпечує суб’єкт господарювання за наявності запиту громадськості. Суб’єкт господарювання безоплатно надає запитувачу друковані копії звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої документації протягом двох днів з дня отримання від громадськості відповідного письмового запиту. Суб’єкт господарювання одночасно з поданням звіту з оцінки впливу на довкілля подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу відомості, що підтверджують факт та дату оприлюднення суб’єктом господарювання оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля згідно з частиною третьою цієї статті та розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля згідно з частиною п’ятою цієї статті. Уповноважений орган вносить зазначені відомості до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження, а також перевіряє та вносить зазначену інформацію до звіту про громадське обговорення.

{Частина дев'ята статті 4 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

10. Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України.

Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля - це єдина інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує створення, перегляд, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері здійснення оцінки впливу на довкілля (інформація про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, про звіт з оцінки впливу на довкілля, про висновок з оцінки впливу на довкілля, про результати громадського обговорення; пропозиції і зауваження, які надійшли в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, інша інформація, отримана в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі оцінки транскордонного впливу на довкілля), а також електронну інформаційну взаємодію між суб’єктами оцінки впливу на довкілля. Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля створюється з використанням програмного забезпечення, яке забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, у тому числі містобудівним кадастром та його складовою частиною - Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва. Для цілей цього Закону будь-яка фізична або юридична особа має право зареєструватися в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля з метою адресного інформування про оприлюднення в ньому інформації та документів. Датою офіційного оприлюднення інформації та документів, передбачених цим Законом, вважається дата їх оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля. {Частина десята статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

11. Держателем та адміністратором Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, що забезпечує його ведення, а також відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, є уповноважений центральний орган. Уповноважені територіальні органи мають доступ до нього з правом внесення та обробки даних відповідно до їх повноважень.

{Статтю 4 доповнено частиною одинадцятоою згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

12. В Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля формується реєстраційна справа із зазначенням реєстраційного номера, в якій зберігаються такі документи щодо планованої діяльності:

повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля; відомості, що підтверджують факт та дату оприлюднення суб’єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля; відомості, що підтверджують факт та дату оприлюднення суб’єктом господарювання оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та розміщення ним звіту з оцінки впливу на довкілля згідно з частинами п’ятою і дев’ятою цієї статті; вимога суб’єкта господарювання про надання умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (у разі подання); усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, які подавалися відповідно до статті 5 цього Закону (у разі подання); зауваження і пропозиції або умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, надані уповноваженим центральним органом та/або уповноваженим територіальним органом (у разі надання); рішення про здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля (у разі прийняття); оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля; оголошення про проведення повторних громадських слухань (у разі проведення); звіт з оцінки впливу на довкілля; будь-яка інша надана суб’єктом господарювання додаткова інформація, необхідна для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля (у разі подання); заява про наявність конфіденційної інформації, що міститься у звіті з оцінки впливу на довкілля чи іншій документації щодо планованої діяльності (у разі подання); висновок з оцінки впливу на довкілля/рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля (у разі прийняття); рішення про анулювання висновку про оцінку впливу на довкілля (у разі прийняття); звіт про громадське обговорення; рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля (у разі проведення); інформація про рішення про провадження планованої діяльності; інші документи, що стосуються планованої діяльності, подані суб’єктом господарювання (у разі подання). {Статтю 4 доповнено частиною дванадцятоою згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

Стаття 5. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, визначення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації

1. Суб’єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом заповнення форми повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений територіальний орган та суб’єкт господарювання, з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

{Частина перша статті 5 в редакції Законів № 199-IX від 17.10.2019, № 3227-IX від 13.07.2023}

2. У повідомленні про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, наводиться інформація про:

1) суб’єкта господарювання - назва (прізвище, ім’я, по батькові), юридична адреса (адреса реєстрації), контактний номер телефону; 2) плановану діяльність, її характеристику, технічні альтернативи; 3) місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи; 3- 1 ) територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності; {Частину другу доповнено пунктом 3- 1 згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023} 4) соціально-економічний вплив планованої діяльності; 5) загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо); 6) екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами; 7) необхідну еколого-інженерну підготовку і захист території за альтернативами; 8) сферу, джерела та види можливого впливу на довкілля; 9) належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля; 10) наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля; 11) планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля; 12) передбачену процедуру оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості; 13) проведення та процедуру громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу планованої діяльності на довкілля; 14) вид рішення про провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та орган, до повноважень якого належить прийняття цього рішення; 15) найменування уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженого центрального органу, до якого подається повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та якому надсилаються зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

3. Уповноважений територіальний орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, надсилає таке повідомлення до уповноваженого центрального органу та одночасно повідомляє про це суб’єкта господарювання у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення, якщо планована діяльність:

{Абзац перший частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 199-IX від 17.10.2019, № 3227-IX від 13.07.2023} 1) визначена участині другій статті 3 цього Закону або може мати значний транскордонний вплив; 2) може мати вплив на довкілля двох і більше областей (Автономної Республіки Крим) або замовником якої є обласна, Київська або Севастопольська міські державні адміністрації; 3) стосується зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) якої приймається Кабінетом Міністрів України; 4) фінансуватиметься із залученням іноземних кредитів під державні гарантії.

4. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, щодо планованої діяльності, яка стосується зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подається суб’єктом господарювання до уповноваженого центрального органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого повідомлення надсилає копію повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов’язкового) відселення, з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

{Абзац перший частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023} Суб’єкт господарювання має право самостійно (з дотриманням вимог частини другої цієї статті) подати повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, безпосередньо до уповноваженого центрального органу з метою отримання його висновку з оцінки впливу на довкілля. У такому разі уповноважений центральний орган протягом трьох робочих днів з дня отримання такого повідомлення надсилає копію повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до уповноваженого територіального органу за місцем провадження діяльності з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, визначені цією частиною, можуть бути подані особисто заявником (його представником) шляхом заповнення форми повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, в електронній формі засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений центральний орган та суб’єкт господарювання, з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. {Частину четверту статті 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

5. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження.

{Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

6. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше наступного робочого дня з дня надходження.

На веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, на офіційних веб-сайтах районних державних адміністрацій та на офіційних веб-сайтах і на дошках оголошень органів місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність або яка може зазнати впливу планованої діяльності, повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, розміщується протягом усього строку, зазначеного у частині сьомій цієї статті. {Частина шоста статті 5 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

7. Протягом 12 робочих днів з дня внесення відомостей, зазначених у частині третій статті 4 цього Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб’єкту господарювання із застосуванням засобів електронних комунікацій та надає йому копії зауважень і пропозицій не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання.

{Частина сьома статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

8. У разі здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою держави походження або на вимогу суб’єкта господарювання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноважений центральний орган надає умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У такому разі умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, є обов’язковими для суб’єкта господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля.

9. У випадку, визначеному частиною восьмою цієї статті, вимога суб’єкта господарювання про надання умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, подається одночасно з повідомленням про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Уповноважений орган надає умови протягом 15 робочих днів з дня внесення відомостей, зазначених у частині третій статті 4 цього Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Умови надаються із застосуванням засобів електронних комунікацій.

{Частина дев'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

10. Суб’єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Стаття 6. Звіт з оцінки впливу на довкілля

1. Суб’єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

2. Звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків; 3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань; 4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров’я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між цими факторами; 5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері управління відходами; {Абзац четвертий пункту 5 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2320-IX від 20.06.2022} ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються; 6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля; 7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів; 8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації; 9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля; 10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону; 11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу; 12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію; 13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

3. Суб’єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля в електронній формі (засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб’єкт господарювання, із дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг), а також визначену суб’єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу. Разом із звітом з оцінки впливу на довкілля суб’єкт господарювання подає за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля шляхом заповнення форми засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений орган та суб’єкт господарювання.

{Частина третя статті 6 в редакції Законів № 199-IX від 17.10.2019, № 3227-IX від 13.07.2023}

4. Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

5. Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

{Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

6. Якщо на будь-якій стадії розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган виявить, що планована діяльність може мати вплив на довкілля двох і більше областей (Автономної Республіки Крим), він невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає розгляд документації уповноваженому центральному органу для проведення громадського обговорення в адміністративно-територіальних одиницях, які можуть зазнати впливу планованої діяльності (крім адміністративно-територіальних одиниць, в яких громадське обговорення вже проведено), та надання висновку з оцінки впливу на довкілля у порядку, встановленому цим Законом, про що одночасно повідомляє суб’єкта господарювання із застосуванням засобів електронних комунікацій.

{Частина шоста статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

7. Якщо на будь-якій стадії розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган чи уповноважений центральний орган виявить, що планована діяльність може мати значний транскордонний вплив, уповноважений територіальний орган невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає розгляд документації уповноваженому центральному органу, а уповноважений центральний орган здійснює оцінку впливу на довкілля в порядку, встановленому цим Законом для планованої діяльності, яка може мати значний транскордонний вплив, про що одночасно повідомляє суб’єкта господарювання із застосуванням засобів електронних комунікацій.

{Частина сьома статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

8. Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п’ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

9. Нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля здійснює уповноважений центральний орган.

Стаття 7. Громадське обговорення

1. Громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

2. Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронній формі засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, із застосуванням інших засобів електронних комунікацій або засобів інших державних веб-порталів електронних послуг) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

{Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

3. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов’язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

4. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.

5. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронній формі). Громадські слухання проводяться під час громадського обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля, але не раніше ніж на десятий робочий день з дня внесення відомостей, зазначених у частині дев’ятій статті 4 цього Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. У разі якщо для участі в громадських слуханнях зареєструвалося менше десяти осіб, громадські слухання проводяться в режимі відеоконференції. Інформація про час і місце призначених громадських слухань оприлюднюється не пізніше ніж за п’ять робочих днів до їх проведення в порядку, передбаченому частиною другою статті 4 цього Закону.

{Частина п'ята статті 7 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

6. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня внесення відомостей, зазначених у частині дев’ятій статті 4 цього Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля і триває 25 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень і пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження і пропозиції відсутні.

{Частина шоста статті 7 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

7. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід’ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

8. Витрати, пов’язані з проведенням громадського обговорення, несе суб’єкт господарювання.

9. Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 8. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля

1. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону.

{Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

2. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію про:

1) плановану діяльність (стисла характеристика); 2) суб’єкта господарювання; 3) уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, який забезпечує проведення громадського обговорення; 4) процедуру прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля; 5) строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, громадські слухання, умови, за яких вони проводяться, у тому числі в режимі відеоконференції, та порядок реєстрації для участі в них; {Пункт 5 частини другої статті 8 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023} 6) державний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності; 7) орган, до якого направляються запитання, зауваження чи пропозиції, та строки подання запитань,зауважень і пропозицій, у тому числі його поштову та електронну адреси, на які надсилаються пропозиції та зауваження; 8) наявну екологічну інформацію щодо планованої діяльності; 9) місця розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, яку визначає суб’єкт господарювання, а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними. {Пункт 9 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

3. На веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, на офіційних веб-сайтах районних державних адміністрацій та на офіційних веб-сайтах і на дошках оголошень органів місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, в інших публічних місцях на території, де планується провадити плановану діяльність або яка може зазнати впливу планованої діяльності, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього строку громадського обговорення.

{Частина третя статті 8 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

Стаття 9. Висновок з оцінки впливу на довкілля

1. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

2. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п’ятій цієї статті, є обов’язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

3. При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, а також зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 2 цього Закону.

{Частина третя статті 9 в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

4. В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення; 4) результати консультацій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 2 цього Закону. {Частину четверту статті 9 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

5. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов’язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов’язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення. Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб’єктом господарювання, за письмовою згодою із суб’єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

6. Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безоплатно протягом 15 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

{Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

7. Підставою для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначена недопустимість провадження планованої діяльності, є:

1) наявність встановлених законами заборон чи обмежень, які унеможливлюють провадження планованої діяльності; 2) виявлення того, що з урахуванням вимог частини першої цієї статті, у тому числі в результаті вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання,зменшення, усунення впливу на довкілля, та/або встановлення додаткових обґрунтованих екологічних умов, вплив планованої діяльності залишатиметься таким, що унеможливлює її провадження згідно з вимогами законодавства. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

8. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля у день його прийняття у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону, та одночасно вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

{Частина восьма статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; в редакції Закону № 3227-IX від 13.07.2023}

9. Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п’ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

10. Висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п’яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

11.Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкіллята порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9-1. Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля

1. Підставою для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля є:

1) підстави, передбачені статтею 4- 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"; 2) порушення суб’єктом господарювання вимог щодо оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, встановлених частиною третьою статті 4 цього Закону; 3) невідповідність поданих документів вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища та/або вимогам законодавства в інших сферах, якщо такі вимоги стосуються впливу на довкілля; 4) порушення суб’єктом господарювання вимог щодо оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, встановлених частиною третьою статті 4 цього Закону, та/або розміщення та забезпечення доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої документації, необхідної для оцінки впливу на довкілля, встановлених частиною п’ятою статті 4 цього Закону; 5) визнання громадських слухань такими, що не відбулися, у зв’язку з неявкою суб’єкта господарювання, а також порушенням ним Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля; 6) порушення суб’єктом господарювання вимог щодо врахування зауважень і пропозицій громадськості, наданих у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, встановлених частиною десятою статті 5 цього Закону.

2. У разі усунення суб’єктом господарювання причин, які стали підставою для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, передбачених пунктами 1, 3 і 6 частини першої цієї статті, а також у випадках, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, суб’єкт господарювання повторно подає уповноваженому органу, який прийняв рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, документи та інформацію, зазначені у частині третій статті 6 цього Закону. У такому разі громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться повторно згідно з вимогами статті 7 цього Закону.

3. Рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання у строк, передбачений частиною шостою статті 9 цього Закону, оприлюднюється та вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 9 цього Закону.

{Закон доповнено статтею 9- 1 згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

Стаття 10. Експертні комісії з оцінки впливу на довкілля

1. З метою здійснення своїх повноважень, визначених статтями 5, 9 та 14 цього Закону, уповноважений центральний орган та уповноважений територіальний орган можуть утворювати експертні комісії з оцінки впливу на довкілля, члени яких призначаються строком на три роки. Уповноважений центральний орган веде реєстр експертів,з числа яких можуть призначатися члени експертної комісії з оцінки впливу на довкілля.

2. Положення про експертну комісію з оцінки впливу на довкілля, кваліфікаційні вимоги до експертів та порядок ведення реєстру експертів з оцінки впливу на довкілля затверджуються уповноваженим центральним органом. На членів експертних комісій з оцінки впливу на довкілля поширюються вимоги Закону України "Про запобігання корупції".

Стаття 11. Врахування результатів оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності

1. Звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб’єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов’язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п’ятій статті 9 цього Закону.

3. Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування оприлюднюють інформацію про рішення про провадження планованої діяльності не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття та забезпечують громадськості можливість ознайомлення з ним.

{Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності надають інформацію про нього уповноваженим органам, які ухвалювали висновок з оцінки впливу на довкілля. Інформація про рішення про провадження планованої діяльності вноситься уповноваженими органами до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

{Частина п'ята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

Стаття 12. Оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля

1. Висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

2. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Стаття 13. Післяпроектний моніторинг

1. Якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу, за потреби, суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

2. Якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність - припиненню.

3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, у разі звернення за новим рішенням про провадження планованої діяльності процедура оцінки впливу на довкілля здійснюється повторно, з урахуванням виявленої інформації, у порядку, визначеному статтями 1-10, 14 цього Закону.

Стаття 14. Оцінка транскордонного впливу на довкілля

1. Планована діяльність, яка може мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля, підлягає оцінці транскордонного впливу на довкілля відповідно до міжнародних договорів України до прийняття рішення про провадження такої планованої діяльності.

2. Оцінка транскордонного впливу на довкілля здійснюється за рішенням уповноваженого центрального органу. При розгляді та визначенні можливого значного негативного транскордонного впливу на довкілля беруться до уваги масштаби планованої діяльності, місце її провадження, а також можливі наслідки. Рішення про здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля приймається уповноваженим центральним органом відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на підставі наявної інформації щодо планованої діяльності або звернення іноземної держави.

3. Залежно від місця провадження планованої діяльності оцінка транскордонного впливу на довкілля здійснюється:

1) за процедурою держави походження - щодо планованої діяльності, яка здійснюватиметься на території України; 2) за процедурою зачепленої держави - щодо планованої діяльності, яка здійснюватиметься на території іноземної держави.

4. У разі здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою держави походження уповноважений центральний орган не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення офіційно оповіщає держави, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу.

{Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

5. Оповіщення містить інформацію про плановану діяльність, у тому числі наявну інформацію про її можливий транскордонний вплив, можливе рішення та процедуру оцінки транскордонного впливу на довкілля планованої діяльності. В оповіщенні зазначається строк, що надається зачепленій державі для надання відповіді щодо участі в оцінці транскордонного впливу на довкілля, який не може становити менше 30 днів. Цей строк починає обраховуватися з дня отримання оповіщення зачепленою державою.

6. Уповноважений центральний орган припиняє процедуру оцінки транскордонного впливу на довкілля у разі відмови всіх зачеплених держав брати участь у цій оцінці чи у разі відсутності відповіді зачеплених держав у встановлений строк.

7. У разі здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою держави походження умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, надаються уповноваженим центральним органом. У такому разі звіт з оцінки впливу на довкілля має включати оцінку транскордонного впливу (розділ щодо оцінки транскордонного впливу), а звіт про громадське обговорення - розділ щодо громадського обговорення громадськістю інших держав. До звіту з оцінки впливу на довкілля додаються протоколи (листи) як результат консультацій із зачепленою державою (державами).

8. Суб’єкт господарювання забезпечує підготовку та переклад проекту оповіщення зачеплених держав, звіту з оцінки впливу на довкілля іноземною мовою (мовами) та іншої необхідної документації, що визначаються у кожному конкретному випадку уповноваженим центральним органом.

9. Уповноважений центральний орган проводить консультації із зачепленою державою (державами), а також спільно із зачепленими державами забезпечує громадське обговорення громадськістю цих держав планованої діяльності та звіту з оцінки впливу на довкілля.

10. Рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля схвалюється Міжвідомчою координаційною радою з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, склад та порядок діяльності якої визначаються Кабінетом Міністрів України, та є обов’язковим для виконання на території України. Рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля після схвалення Міжвідомчою координаційною радою з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті затверджується уповноваженим центральним органом та є невід’ємною частиною висновку з оцінки впливу на довкілля.

11. Рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля оприлюднюється та вноситься уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля в порядку, визначеному частиною сьомою статті 9 цього Закону.

12. Уповноважений центральний орган повідомляє всі зачеплені держави про рішення про провадження планованої діяльності, що підлягала оцінці транскордонного впливу на довкілля, та оприлюднює інформацію про нього на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

13. Участь України в оцінці транскордонного впливу на довкілля за процедурою зачепленої держави забезпечується уповноваженим центральним органом та передбачає:

1) направлення звернення іноземній державі стосовно необхідності здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля; 2) надання відповіді на оповіщення із зазначенням зацікавленості (незацікавленості) брати участь в оцінці транскордонного впливу на довкілля; 3) участь у консультаціях між державою походження та іншими зачепленими державами щодо наданих матеріалів оцінки транскордонного впливу на довкілля; 4) організацію спільно з іншими заінтересованими державами участі громадськості; 5) інші дії та заходи відповідно до закону та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

14. Уповноважений центральний орган оприлюднює своє рішення про здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою зачепленої держави, сприяє громадському обговоренню матеріалів оцінки транскордонного впливу на довкілля та їх врахуванню, а також повідомляє громадськість про рішення про провадження планованої діяльності, прийняте державою походження в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

15. З метою поліпшення управління процедурою оцінки транскордонного впливу на довкілля можуть утворюватися тимчасові або постійно діючі спільні органи з іншими державами. Статус і порядок функціонування таких органів визначаються відповідними двосторонніми чи багатосторонніми угодами.

Стаття 15. Відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля

1. Правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є:

1) надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності; 2) порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів; 3) неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності; 4) підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля; 5) незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля; 6) провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності; 7) недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження. Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

2. Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Стаття 16. Тимчасова заборона (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля

1. Діяльність суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; 2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання. У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

2. Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

3. Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

4. Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Стаття 17. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

2. Дія цього Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбаченихпунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

2-1. На період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, та протягом 30 днів з дня скасування карантину громадське обговорення планованої діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді), про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. У цей період громадські слухання, передбачені статтею 7 цього Закону, не проводяться і на дати, що припадають на цей період, не призначаються. Заплановані громадські слухання, дата проведення яких припадає на цей період, вважаються такими, що не відбулися, і повторно не проводяться.

{Статтю 17 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 733-IX від 18.06.2020; в редакції Закону № 3302-IX від 09.08.2023}

2- 2 . Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадські слухання, передбачені статтею 7 цього Закону, проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. У цей період оцінка впливу на довкілля планованої діяльності, що провадитиметься на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не здійснюється, строки розгляду поданої документації зупиняються, висновки з оцінки впливу на довкілля щодо такої планованої діяльності не видаються.

За необхідності суб’єкт господарювання з власної ініціативи має право ініціювати проведення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, але за умови, що на території такої територіальної громади здійснюють свої повноваження органи державної влади України та існує можливість забезпечити проведення оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог цього Закону. {Статтю 17 доповнено пунктом 2- 2 згідно із Законом № 3227-IX від 13.07.2023}

3. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про екологічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 8, ст. 54; 2000 р., № 27, ст. 213; 2003 р., № 4, ст. 31; 2007 р., № 34, ст. 444; 2009 р., № 30, ст. 428; 2011 р., № 34, ст. 343; 2012 р., № 2-3, ст. 3; 2013 р., № 46, ст. 640); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про екологічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 8, ст. 55).

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122): доповнити статтею 91- 5 такого змісту: "Стаття 91- 5 . Порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля Надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності, порушення встановлених законодавством вимог щодо здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням ресурсів корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; главу 13-А доповнити статтею 172- 9-2 такого змісту: "Стаття 172- 9-2. Порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля Порушення встановленої законодавством процедури та строків здійснення оцінки впливу на довкілля, втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля чи рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля, відмова уповноваженим законом територіальним органом, уповноваженим законом центральним органом виконавчої влади у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля з підстав, не встановлених законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік. Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; у статті 212- 3 : абзац перший частини першої після слів "Про доступ до публічної інформації" доповнити словами "Про оцінку впливу на довкілля"; після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту: "Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". У зв’язку з цим частину восьму вважати частиною дев’ятою; в абзаці першому частини дев’ятої слова "першою - сьомою" замінити словами "першою - восьмою"; у статті 221 слова та цифри "статтями 85- 1 , 88-88- 2 , 90, 91, 92- 1 , статтями 98, 101-103" замінити словами та цифрами "статтями 85- 1 , 88-88- 2 , 90, 91, 91- 5 , 92- 1 , 98, 101-103"; частину другу статті 250 після цифр "172- 4 -172- 9" доповнити цифрами "172- 9-2"; у пункті 1 частини першої статті 255: абзац другий після цифр "172- 4 -172- 9" доповнити цифрами "172- 9-2"; абзац "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85- 1 , 88, 88- 1 , 88- 2 , 90, 91, 164 - в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами" викласти в такій редакції: "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85- 1 , 88, 88- 1 , 88- 2 , 90, 91, 91- 5 , 164 - в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля"; абзац "Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172- 4 -172- 9 , 188- 46 , 212- 15, 212- 21)" викласти в такій редакції: "Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172- 4 -172- 9 , 172- 9-2, 188- 46 , 212- 15, 212- 21); 2) у Кодексі України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340): доповнити статтею 15- 1 такого змісту: "Стаття 15- 1 . Оцінка впливу на довкілля Якщо користування надрами пов’язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля"; у частині третій статті 48 слово "екологічній" замінити словами "оцінці впливу на довкілля"; 3) у Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189): пункт 4 статті 11 виключити; пункт 4 частини першої статті 15- 1 викласти в такій редакції: "4) реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля"; у статті 22: назву викласти в такій редакції: "Стаття 22. Оцінка впливу на довкілля"; слова "державна, громадська та інша екологічна експертиза" замінити словами "оцінка впливу на довкілля"; 4) в абзаці першому частини першої статті 236 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) слова "проведення екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; 5) пункт "в" частини першої статті 14- 1 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) викласти в такій редакції: "в) координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля"; 6) у Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170): у пункті 9 частини першої статті 29 слова "проведення екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; у пункті 3 статті 29- 1 слова "проведення екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; частину восьму статті 69 доповнити абзацом шостим такого змісту: "результати оцінки впливу на довкілля"; 7) у частині третій статті 76 Повітряного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 48-49, ст. 536) слова "технічного, економічного та екологічного висновків" замінити словами "технічного і екологічного висновків та оцінки впливу на довкілля"; 8) у Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546 із наступними змінами): пункт "є" статті 3 викласти в такій редакції: "є) обов’язковість оцінки впливу на довкілля"; пункт "є" частини першої статті 9 викласти в такій редакції: "є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля"; пункт "ж" частини першої статті 15 виключити; у частині першій статті 16 слова "екологічної експертизи" замінити словами "оцінки впливу на довкілля"; у пункті "з" частини першої статті 18 слова "проведення державної екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; у статті 20: у частині першій: пункт "л" виключити; доповнити пунктом "п" такого змісту: "п) координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та прийняття висновку з оцінки впливу на довкілля"; у частині другій слова "та покладені на нього актами Президента України" виключити; пункт "б" частини першої статті 20- 1 викласти в такій редакції: "б) реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля"; у частині першій статті 20- 2 : абзац другий пункту "а" доповнити словами "про оцінку впливу на довкілля"; пункт "в" після слів "законодавства про охорону навколишнього природного середовища" доповнити словами "законодавства про оцінку впливу на довкілля"; пункт "г" частини першої статті 20- 3 викласти в такій редакції: "г) реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля"; пункт "г" частини першої статті 20- 4 викласти в такій редакції: "г) реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля"; пункт "г" частини першої статті 21 виключити; розділ VI виключити; у частині четвертій статті 52 слова "висновку державної екологічної експертизи" замінити словами "висновку з оцінки впливу на довкілля"; у частині другій статті 68: пункти "в" і "г" викласти в такій редакції: "в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля; г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля"; пункт "д" виключити; 9) частину першу статті 8 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646 із наступними змінами) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "одержати висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". У зв’язку з цим абзаци третій - п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим - шостим; 10) у Законі України "Про природно-заповідний фонд України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502; 2000 р., № 4, ст. 26; 2010 р., № 11, ст. 112): в абзаці п’ятому статті 8 слова "проведення екологічних експертиз" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; в абзаці четвертому статті 13 слова "проведенні екологічної експертизи" замінити словами "здійсненні оцінки впливу на довкілля"; у статті 40: у частині першій слова "навколишнє природне середовище" замінити словом "довкілля"; у частині другій слова "на основі екологічної експертизи, що проводиться" виключити; у пункті "в" частини другої статті 64 слова "проведення екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля", а слова "її висновків" - словами "екологічних умов"; 11) у частині другій статті 22 Закону України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338) слова "екологічній експертизі" замінити словами "оцінці впливу на довкілля"; 12) у Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2000 р., № 30, ст. 236; 2005 р., № 27, ст. 362; 2006 р., № 49, ст. 486; 2014 р., № 2-3, ст. 41): в абзаці третьому частини першої статті 20 слова "екологічній експертизі" замінити словами "оцінці впливу на довкілля"; у статті 37: абзац третій частини четвертої після слів "оцінка впливу" доповнити словами "на довкілля", а слова "на людину та навколишнє природне середовище" виключити; друге речення частини п’ятої після слів "приймається на підставі" доповнити словами "оцінки впливу на довкілля"; у статті 40: частину другу після слів "з урахуванням" доповнити словами "оцінки впливу на довкілля"; у частині сьомій після слів "Висновки державних експертиз" доповнити словами "та висновок з оцінки впливу на довкілля", а слова "висновки державної екологічної експертизи" замінити словами "висновки з оцінки впливу на довкілля"; у статті 83 після слів "які здійснюють" доповнити словами "оцінку впливу на довкілля", а слова "включаючи екологічну" виключити; 13) у Законі України "Про пестициди і агрохімікати" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 91; 2004 р., № 26, ст. 362; 2013 р., № 46, ст. 640): частину третю статті 7 після слів "санітарно-епідеміологічної експертизи" доповнити словами "та позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів"; в абзаці третьому частини першої статті 16- 4 слова "державної екологічної експертизи" замінити словами "еколого-експертної оцінки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України"; 14) у Законі України "Про поводження з радіоактивними відходами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 27, ст. 198; 2000 р., № 30, ст. 236; 2005 р., № 27, ст. 362): в абзаці третьому частини першої статті 8 слова "екологічній експертизі" замінити словами "оцінці впливу на довкілля"; у статті 22: абзац третій частини третьої викласти в такій редакції: "результатів оцінки впливу на довкілля"; частину четверту викласти в такій редакції: "Результати оцінки впливу на довкілля та висновки експертиз мають бути доступними для громадськості"; друге речення частини третьої статті 24 після слів "У разі позитивного" доповнити словами "висновку з оцінки впливу на довкілля та"; абзац шостий частини першої статті 29 після слів "вимог законодавства щодо" доповнити словами "оцінки впливу на довкілля та"; 15) у назві і тексті статті 15 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139) слова "Екологічна експертиза" та "обов’язкова державна екологічна експертиза" замінити словами "оцінка впливу на довкілля"; 16) у Законі України "Про видобування і переробку уранових руд" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 11-12, ст. 39): у частині шостій статті 7 слова "позитивних висновків державної екологічної експертизи" замінити словами "позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля", а слова "Про екологічну експертизу" та" - словами "Про оцінку впливу на довкілля" та позитивних висновків"; у частині третій статті 12 слова "державну екологічну експертизу" замінити словами "оцінку впливу на довкілля"; {Підпункт 17 пункту 5 статті 17 втратив чинність на підставі Закону № 2320-IX від 20.06.2022} 18) у Законі України "Про рослинний світ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 198): у пункті 3 частини першої статті 26 слова "проведенням екологічної експертизи" замінити словами "здійсненням оцінки впливу на довкілля"; у статті 28: у назві слова "екологічної експертизи" замінити словами "експертизи та здійснення оцінки впливу на довкілля"; слово "екологічної" виключити, а слово "розрахунків" замінити словами "під час здійснення оцінки впливу на довкілля"; 19) у частині п’ятій статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 31, ст. 246; 2011 р., № 34, ст. 343) слова "проводиться їх" замінити словами "здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться"; 20) у статті 11 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 44, ст. 391; 2011 р., № 6, ст. 47): частину другу після слова "підлягають" доповнити словами "оцінці впливу на довкілля та", а слово "природоохоронних" виключити; у частині третій: абзац перший після слова "проведених" доповнити словами "оцінки впливу на довкілля та"; в абзаці третьому слова "може бути проведена додаткова чи повторна експертиза" замінити словами "можуть бути проведені додаткові чи повторні оцінка впливу на довкілля або експертиза"; 21) у Гірничому законі України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433; 2001 р., № 32, ст. 172; 2005 р., № 6, ст. 138; 2013 р., № 48, ст. 682): у частині третій статті 13 слово "екологічній" замінити словами "оцінці впливу на довкілля"; у статті 16 слово "екологічну" замінити словами "оцінку впливу на довкілля"; у статті 22: у частині першій слова "Державна технічна (будівельно-технічна), екологічна" замінити словами "Оцінка впливу на довкілля, державна технічна (будівельно-технічна)"; частину другу після слова "статті" доповнити словами "оцінка впливу на довкілля та"; у частині першій статті 45 слово "екологічну" замінити словами "оцінку впливу на довкілля"; 22) вабзаці третьому статті 16 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 95) слова "проведення державної екологічної експертизи" замінити словами "координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та надання висновку з оцінки впливу на довкілля щодо"; 23) у Законі України "Про курорти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 50, ст. 435; 2014 р., № 2-3, ст. 41): у статті 10 слова "державній екологічній та", "експертизам" та "Про державну екологічну експертизу" замінити відповідно словами "оцінці впливу на довкілля та державній", "експертизі" та "Про оцінку впливу на довкілля"; у частині першій статті 11 слова "позитивного висновку державної екологічної та санітарно-гігієнічної експертиз" замінити словами "позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля та позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи"; у частині третій статті 31 слова "та екологічної експертиз" замінити словами "експертизи та оцінки впливу на довкілля"; 24)статтю 25 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 48, ст. 252) викласти в такій редакції: "Стаття 25. Оцінка впливу на довкілля та державна санітарно-гігієнічна експертиза Для визначення безпеки для здоров’я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об’єктів проводяться оцінка впливу на довкілля та державна санітарно-гігієнічна експертиза в порядку, визначеному законодавством"; 25) у Законі України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262; 2004 р., № 23, ст. 324; 2011 р., № 29, ст. 272; 2014 р., № 2-3, ст. 41): частину першу статті 12 доповнити абзацом дев’ятим такого змісту: "врахування результатів оцінки впливу на довкілля"; статтю 14 доповнити частиною третьою такого змісту: "Надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля"; частину другу статті 41 після слів "у встановленому порядку" доповнити словами "оцінці впливу на довкілля та"; у частині другій статті 45 слова "екологічній експертизі" замінити словами "оцінці впливу на довкілля"; 26) у Законі України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 97): в абзаці дев’ятому статті 9 слова "висновків екологічної експертизи щодо" замінити словами "результатів оцінки впливу на довкілля"; у назві і тексті статті 41 слова "проведення екологічної експертизи впливу об’єктів експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля", а слова "проведення екологічної експертизи діючих об’єктів" - словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; у статті 51 слова "позитивних висновків державної екологічної експертизи" замінити словами "позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля"; абзац шостий частини другої статті 63 викласти в такій редакції: "невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля"; 27) у Законі України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112): в абзаці одинадцятому статті 6 слова "державної екологічної і" замінити словами "оцінки впливу на довкілля і державної"; в абзаці восьмому частини першої статті 7 слова "екологічної і" замінити словами "оцінки впливу на довкілля і державної"; в абзаці п’ятому статті 13 слова "екологічної та" виключити; абзац третій частини третьої статті 45 виключити; 28) в абзаці восьмому частини другої статті 11 Закону України "Про Червону книгу України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 30, ст. 201; 2009 р., № 19, ст. 259; 2015 р., № 25, ст. 195) слова "проведення екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; 29) у частині другій статті 49 Закону України "Про охорону земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 349) слова "проведення державної екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; {Підпункт 30 пункту 5 статті 17 втратив чинність на підставі Закону № 1089-IX від 16.12.2020} 31) у частині другій статті 10 Закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 138) слова "державна екологічна експертиза документації з упровадження і використання вибухових речовин" замінити словами "еколого-експертна оцінка документації із впровадження і використання вибухових речовин, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України"; 32) абзац третій частини першої статті 5 Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 555; 2009 р., № 51, ст. 759) викласти в такій редакції: "результати оцінки впливу на довкілля"; 33) у Законі України "Про хімічні джерела струму" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 33, ст. 279): частину другу статті 14 після слова "підлягає" доповнити словами "оцінці впливу на довкілля"; частину другу статті 20 після слова "підлягає" доповнити словами "оцінці впливу на довкілля"; {Підпункт 34 пункту 5 статті 17 втратив чинність на підставі Закону № 1822-IX від 21.10.2021} 35) у Законі України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 35, ст. 484; 2013 р., № 46, ст. 640): в абзаці другому частини першої статті 9 слова "здійснює державну екологічну експертизу" замінити словами "забезпечує оцінку впливу на довкілля"; частину третю статті 13 після слів "в навколишнє природне середовище ГМО" доповнити словами "без оцінки впливу на довкілля та"; 36) у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343; 2012 р., № 29, ст. 345; 2015 р., № 28, ст. 236): устатті 31: абзац третій частини першої викласти в такій редакції: "До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля"; частину четверту після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту: "4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим; пункт 3 частини першої статті 34 доповнити словами "або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"; у статті 37: частину третю після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту: "7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим; частину четверту після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту: "4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим; 37) пункт 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), викласти в такій редакції: "4. Висновок з оцінки впливу на довкілля Закон України "Про оцінку впливу на довкілля"; 38) в абзаці четвертому частини першої статті 4 Закону України "Про аквакультуру" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 43, ст. 616) слова "проведення екологічної експертизи" замінити словами "здійснення оцінки впливу на довкілля"; 39) статтю 3 Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 22, ст. 781) доповнити частиною четвертою такого змісту: "4. Діяльність суб’єктів ринку підлягає оцінці впливу на довкілля у встановлених законодавством випадках"; 40) у пункті 7 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року № 1817-VIII: підпункт 4 після абзацу "житлові будинки понад чотири поверхи" доповнити новим абзацом такого змісту: "об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; абзац другий підпункту 8 після слів і цифр "що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками" доповнити словами "або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 23 травня 2017 року № 2059-VIII

Публікації документа

• Голос України від 17.06.2017 — № 110 • Офіційний вісник України від 27.06.2017 — 2017 р., № 50, стор. 5, стаття 1549, код акта 86334/2017 • Урядовий кур'єр від 12.07.2017 — № 127 • Відомості Верховної Ради України від 21.07.2017 — 2017 р., № 29, стор. 12, стаття 315